Багато вказали б на 13 главу Першого послання до коринтян, «главу про любов» але питання все-таки залишається відкритим – що ж таке любов? Любов – це іменник чи дієслово? Найочевидніше, і перше, і друге: любов – це іменник, і любов – це дієслово.

Однак є одне «але»:  любов не безумовна. Безумовний, відповідно до словника, означає «той, що не підкоряється ніяким умовам». Так що ж таке любов? У своєму першому посланні апостол Іван говорить (1 Ів. 4: 7-9) говорить: ««Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога! Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили».  Любов – це іменник, тому що Бог – любов. Любов – це дієслово, тому що Бог послав Свого Єдиного Сина в світ. Якби любов була беззастережна, Бог міг би просто проголосити, що Він є любов і ніколи не показати Свою любов – була б це справжня любов? Відповідь «ні». Любов не може бути любов’ю, поки вона не має відповідних дій любові.

Причина, чому людям подобається ідея безумовної любові в тому, що вони купилися на обман, що щось може бути дане безкоштовно. Однак сьогодні ніщо не є безкоштовним. Свобода – не безкоштовна: Ісус помер на хресті за наші гріхи, щоб ми могли бути вільні. Наша свобода коштувала Йому життя. Вам це може здаватися безкоштовним або безумовним, але хтось десь заплатив ціну за все, що, як ви думаєте, є безкоштовним або безумовним. Якщо любов була беззастережна, тоді чому Ісусові довелося бути слухняним до смерті і смерті хресної? (Фил.2).

Часто нам подобається залишатися дітьми в своїй вірі і в своєму житті, бо ми думаємо, що таким чином зможемо продовжувати отримувати щось просто так, задарма. Подивіться на все, що, як ми переконані, є безкоштовним: порятунок, благодать і любов. Візьмімо для прикладу кохання.Любов у своєму істинному значенні – це заповіт, і поцікавтеся у будь-якої одруженої людини – виявиться, що цей заповіт аж ніяк не безкоштовний, він дуже дорого коштує; благодать – це розширення прав і можливостей, вона зовсім не безкоштовна для всіх, просто запитайте про це апостола Павла (Рім.6,7).

Якщо ми маємо намір зростати, нам потрібно усвідомити, що певні зобов’язання і вимоги – це не прагнення жити під законом, а скоріше зрілість і біблійне розуміння того, чим насправді є любов.

Усвідомлюємо ми це чи ні, але ми сьогодні подолані духом беззаконня, і саме тому ми хочемо, щоб все було безкоштовно. А коли заради безпеки встановлюються кордони, деякі намагаються їх відкидати. Любов – це Бог, і у любові є вимоги. Бог захотів від Самого Себе стати жертвою за наші гріхи, коли полюбив нас настільки, щоб дати нам волю та вибір. Наш уряд теж любить нас, і тому існують обмеження швидкості і світлофори. Любов – це не беззаконня, любов – це наявність вимог. (Ів 14: 6) Якби любов була беззастережна, тоді не було б сенсу вірити в Ісуса Христа як єдиний шлях до Отця.

Батьківська любов проявляється у кордонах, які вони встановлюють, щоб їх діти відчували себе безпечно.

Отже, що ж таке любов? Любов – це свобода, любов – це істина, любов – це благодать, любов – це сила, любов – це життя, любов робить нас зрілими. Однак важливо пам’ятати: любов – не безкоштовна. Вирішуючи, любити чи ні, ви робите вибір. Навіть якщо, на вашу думку, вам це нічого не вартує, любов вартуватиме вашої свободи. Адже Ісус сказав: «Якщо ви Мене любите, Мої заповіді виконуйте» (Ів 14:15).

Те, чого потребує цей світ – це любов; у чому маю потребу я – це любов, чого потребуєте ви – любов, і коли ми зрозуміємо, що таке любов, ми ніколи більше не повернемося до того, що лише маскується під любов. Якщо любов безкоштовна – вона не має цінності. Ось що є любов – Бог!

Джерело: ieshua.org

Якщо ви хочете стати щасливішим, в цій статті ви знайдете вісім віршів з Біблії, які відкривають слова Божі про те, що людині потрібно для щастя. Подумайте над кожним з них і переконайтеся, що ви практикуєте ці принципи.

Так як ви живете лише один раз, чому б не зробити все можливе для того, щоб прожити добре? Зверніть увагу, що жоден з цих принципів не залежить від ваших зовнішніх обставин, а тільки від вашого щоденного внутрішнього рішення.

Нижче наведено вісім щасливих біблійних віршів:

1. Притчі 3:13 – «Блажен муж, що мудрість знайшов, і людина, що розум одержала». Згідно з Притчами 9:10, «Початок мудрості – страх Господній, і пізнання Святого – розум». Я визначаю страх Господній як повагу, благоговіння і повагу перед Богом, яке полягає в тому, щоб спочатку звертати увагу на те, що Він говорить, а потім робити те, що сказано.

Уявіть, що у вас є над кимось влада. Якщо ця людина постійно виявляє непослух до ваших вказівок, ви б вважали це за пошану і повагу?

У випадку з Господом, Він бажає, щоб все служило вам на благо. Якщо ви дійсно вірите в це, то навіщо не коритися Богу? Послух добрий навіть тоді, коли заподіює короткочасний дискомфорт вашому тілу.

Інша умова для щастя – пізнання СВЯТОГО. Коли ви перебуваєте з Богом в кожному дні свого життя, ваші відносини з Ним стають глибшими і ближчими. Ви зростаєте в пізнанні Його характеру, а не тільки дій. Зростання в пізнанні Бога є суттю вічного життя, яке Ісус дарував нам ціною Своєї смерті.

Мене завжди дивувало те, що Бог, Який створив землю, місяць, зірки і гори, бажає, щоб я і ви пізнали Його особисто.

2. Повторення Закону 33:29 – «Ти блаженний, Ізраїлю! Хто подібний до тебе, народ, якого спасає Господь, Який є Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї величности, і будуть твої вороги при тобі упокорюватись, і ти по висотах їх будеш ступати ».

Ви стаєте щасливішими, коли роздумуєте про свою автентичність в Господі через Ісуса христа. Ви були врятовані від розплати за гріх, тобто від смерті. Ви більше не є рабом гріха.

Гріх більше не повинен панувати над вами, тому що ви не під законом, а під благодаттю (див. Рим. 6:14). Божа благодать дає вам сили перемагати. Алілуя! Як тільки ви повірите, що маєте всю владу над ворогом через Ісуса, згідно з Божим Словом, ви зможете зруйнувати будь-які «висоти» в своєму житті.

У Біблії висотами були місця, де поклонялися ідолам. Думаю, що сьогодні висоти, як душевні твердині, – це будь-які думки, які ви не полонили на послух Ісусові Христові. Висотами я також вважаю все те, що стоїть вище за Бога.

Навіть щось хороше, наприклад їжа, може стати висотою, якщо ви будете намагатися знайти в цьому заспокоєння і безпеку, замість того щоб бігти до Бога.

Важко бути щасливим, коли ви не можете контролювати себе в якійсь області. Але хороша новина в тому, що в Дусі Святому у вас є плід стриманості. Але, як і будь-яку м’яз, вам необхідно тренувати утримання, щоб зробити його сильніше. Ви не можете просто захотіти цього; потрібно працювати над ним. Ваш рецепт кінцевого успіху – почати з малого і потім розвиватися далі.

3. Псалом 145: 5 – «Блажен, кому його поміч Бог Яковів, що надія на Господа Бога його». Бог Яковів – це Бог благословення. У книзі Буття 32: 22-32 описана історія: про те, як Яків боровся з Богом та сказав: «Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене» (Бут 32:26). Сьогодні нам не потрібно боротися з Богом, щоб отримати благословення. Воно знаходиться в Його Слові, в Його обітниці.

Ви стаєте щасливішими, коли визнаєте Бога джерелом вашого благословення і допомоги. Тоді ви, переживаючи страх або горе, шукаєте, перш за все, Господа в молитві. І у вас є тверда впевненість в тому, що Він відповість на вашу віру.

4. 3:18 Притчі – «Вона – древо життя для тих, хто тримається її, – і блаженний, хто держить її!» Тут йдеться про мудрість. Чи відчуваєте спадковість? Писання говорить, що мудрість – це древо життя. Парадоксально, що ворог в Едемському саду сказав Єві, що, скуштувавши від дерева пізнання добра і зла, вона стане мудрою. Але правда полягала в тому, що у неї вже було доступне джерело мудрості – Бог.

Все, що їй потрібно було зробити, попросити Його, і Він дав би їй, тому що Якова 1: 5 говорить: «Якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто і не докоряє, – і дасться йому ».

Мудрість – це здатність вибирати між двома або більше варіантами, щоб прийняти найкращий варіант для дії. Ви не приймаєте рішення тільки на підставі того, що для вас краще на даний момент; ви можете приймати рішення з думками на майбутнє.

Якщо ви приймаєте неправильні рішення в якійсь сфері свого життя і знаєте про це, то не можете бути щасливі. Просіть у Бога мудрості в молитві, і Він дасть вам.

5. 14:21 Притчі – «Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний». Бог велить нам любити ближнього, як самого себе. До того ж, 1-е Івана 4:20 ставить перед нами важливе питання: «Хто говорить: « Я люблю Бога », а брата свого ненавидить, той неправдомовець Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить? »

Отже, якщо у вашому серці ненависть до кого-небудь, ви не зможете стати щасливою людиною.

Письмо говорить, що щасливий той, хто милосердний до бідного. Якщо ви бачите людину в нужді і маєте можливість допомогти, молитва це чи матеріальні засоби, ваша турбота і щедрість можуть збільшити ваше власне щастя.

6. 16:20 Притчі – «Хто веде справу розумно, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа, буде блаженний». Так як Господь звеличив слово Своє Ім’я (Пс 137: 2.). Я вірю, що вища повага до Бога – це послух Його слову. Сам Ісус є живим словом, тому ви поважаєте Ісуса, коли перебуваєте в Ньому, і згідно слухали й виконуючи слово.

Саме тому дуже важливо щодня вивчати Боже Слово, роздумувати над ним і виконувати, поки воно не стане частиною вас. Ви покликані до оновлення внутрішньої людини (див. 2 ​​Кор. 4:16), а це можливо тільки після оновлення вашого розуму через Слово Боже.

Божий намір для Його народу полягає в тому, щоб ми віддавали Йому славу, відображаючи Його характер для інших людей. Це найвище покликання. У книзі Повторення Закону 4: 6 говориться про Слово Боже так: «Отже, бережіть, і виконуйте їх (Його заповіді), бо в цьому мудрість ваша та ваш розум в очах народів, що вислухають усіх постанов тих, скажуть: тільки цей великий народ є народ мудрий і розумний».

Свідчення довіри Господу – послух Йому. Як каже пастор Чарльз Стенлі: «Будьте слухняні Богу, а всі наслідки залиште Йому».

7. Притчі 28:14 – «Блажен муж, який завжди обачний, а хто озлоблює серце своє, той впадає в лихе». Благоговіння – це почуття глибокої поваги до Господа. Це смиренне усвідомлення того, що ви служите тому, хто вищий за вас. У старих фільмах, коли людина перебувала в присутності короля, він схилявся перед ним і говорив: «Ваша світлість».

Мені подобається, як хтось дав визначення смирення: «Смиритися – це означає схилитися настільки низько, щоб дозволити Господу працювати над вами». Перш за все, Бог хоче працювати над вашим серцем. Писання говорить, що все виходить з серця.

Більшість людей не хоче цього. Вони бажають, щоб Бог змінив їхні зовнішні обставини і звільнив від болю, а серця залишив недоторканими. Чому так? Тому що іноді Божа операція на серці може бути болючою.

Але це саме те, що вам потрібно, якщо ви хочете, щоб Господь зцілив ваше життя. Інколи ви можете чинити опір тому, чого потребуєте найбільше.

8. 29:18 Притчі – «Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона – блаженний». З одкровенням приходить просвітлення. Вам потрібно знати Божу точку зору в будь-якій ситуації, інакше ви будете діяти за своїм розумінням. Тому є сенс просити в Бога одкровення, якщо вам не вистачає витримки в якійсь області.

Нарешті, Писання каже, що щасливий той, хто дотримується Закону. Ісус виконав всі вимоги Старого Заповіту. Але в Посланні до Римлян 13:10 сказано, що потрібно для виконання закону в Новому Заповіті: «Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону ».

Ви щасливіші, коли любите людей. Знову ж таки, ми покликані любити ближніх, як самих себе. Тому ви здатні любити ближнього настільки, наскільки любите себе. А любити себе можна тільки тоді, коли приймаєш Божу любов до себе і віриш в істину про свою автентичність в Ньому.

Таким чином, ви можете побачити Божий шлях до щастя. Знову ж таки, ніщо з вищезазначеного не залежить від ваших зовнішніх обставин, а від внутрішнього щоденного рішення:

• знаходьте мудрість і розуміння, які доступні в повазі, благоговінні і повагу Бога;
• знайдіть свою ідентичність в Ньому і довіряйте Йому як вашому джерелу;
• зруйнуйте висоти в своєму житті;
• вправляйтеся в мудрості і стриманні;
• любіть ближнього як самого себе і проявляйте милосердя;
• будьте слухняні Божому Слову.

Застосовуйте ці принципи регулярно, і велике щастя буде вашим.

Джерело: http://ieshua.org

Старозавітний пророк так звертається до ізраїльського народу: «Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Єремія 6:16. Історія – це інтерпретація минулого заради майбутнього. Історія повна доріг і дороговказів, які можуть відкрити секрети майбутнього успіху. Немає сучасності без минулого і майбутнє теж визначається процесами і фактами, народженими в історичному процесі. Тут виникає ще одне запитання – що рухає історичним процесом? Карл Марк стверджував, що буття визначає нашу свідомість. Безумовно, так є, але історія Заходу яскраво свідчить, що свідомість набагато більше визначає буття, ніж буття свідомість.

Що рухає історичним процесом? Карл Маркс стверджував, що буття визначає нашу свідомість. Безумовно, так є, але історія Заходу яскраво свідчить, що свідомість набагато більше визначає буття, ніж буття свідомість.

Звісно, спосіб мислення і систему цінностей визначають побутові умови життя людини, але набагато більше побутові умови формуються вірою, цінностями і мисленням людей. Особливо яскравим доказом цієї «антимарксистської» парадигми є історія Реформації. Ця історія більше доводить правдивість біблійного світогляду, який наголошує на первинності духовного аспекту над матеріальним. Євангелія від Івана починається словами: «На початку було Слово і все через Нього стало і Слово стало тілом» (Єв.від Івана 1). Біблія вчить, що благополуччя народів залежить від того, наскільки вони живуть згідно з Божими заповідями. «Якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі. І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого.(Повторення Закону 28:1,2)…». Але ця закономірність має і зворотну сторону: «Якщо не будеш слухати голосу Господа і підеш вслід інших богів… прийдуть на тебе прокляття…». Щоб переконатись в істинності цих закономірностей, вистачить порівняти рівень життя в Північній, Південній та Східній Європі, Північній та Південній Америці, Південній та Північній Кореї. Країни, які прийняли Реформацію на порядок перевершили за економічними і іншими показниками країни, які ії відкинули, обравши різні варіанти гуманізму.
Чим є Реформація? Реформація – це духовно-суспільний рух, що почався з виступу німецького ченця Мартіна Лютера. В 1517 році він виразив свій протест проти деформації біблійної істини в римо-католицькій церкві того часу. Мартін Лютер, як і наступні реформатори після нього: Філіп Меланхтон, Жан Кальвін, Урліх Цвінглі, Джон Нокс – виступали за повернення церкви до біблійних принципів, від яких середньовічна церква протягом віків відійшла.

Реформація – це ідея, яка полягає в поверненні християнства до біблійної істини. Поняття «реформація» в своєму корінні має слово «форма», тобто образ. В Біблії читаємо, що Бог створив людину за своїм образом і подобою. Творець, який є Автором всієї дійсності, дав певні стандарти для будь якої реальності – не тільки для особи і церкви, але також для суспільства. Ця початкова форма-образ втрачається під впливом гріха. Гріх створює деформацію людини, церкви і суспільства. Префікс «ре» говорить про повернення до початкової форми. Реформація є рухом, який намагається побачити всі сфери життя з біблійної точки зору, а не лише релігійну сферу. Таким чином Божі принципи впливають не тільки на спасіння душі, але теж на суспільну сферу життя: культуру, економіку, політику. Саме тому Реформація є і духовно-суспільним явищем, яке докорінним чином змінило західну цивілізацію, а через неї і весь світ.

Реформація займає центральне місце в історії світу. Як сказав Гегель, вона є «сенсом історії нового часу»

Мартін Лютер і інші реформатори проповідували ідеї, наново відкриті із Біблії. Серед них є 5 найбільш важливих євангельських істин, які не тільки змінили життя окремих особистостей, але мали неймовірно великий вплив на хід історії світу.I. SOLUS CHRISTUS – ТІЛЬКИ ХРИСТОС

Це основна ідея Реформації, яка і є головною проповіддю протестантизму. Біблія говорить, що Ісус є єдиним Спасителем і Господом. Реформатори проповідували про те, що не Діва Марія чи святі, не церковні таїнства чи добрі вчинки можуть дати людям спасіння і вічне життя, але лише Ісус Христос. В епоху середньовіччя, коли християнство далеко відійшло від євангельської істини і індульгенції визначали спасіння, раптом з’являються люди, які починають проповідувати: «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.» (Від Івана 3:16). Це було революційне послання про милосердного і люблячого Бога, який не пошкодував свого єдиного сина задля спасіння бодай одного грішника. Христос прийшов віддати своє дорогоцінне життя саме за тебе – ці слова проповідувались в церквах, школах, академіях, через мистецтво: Рембрандт малював цю проповідь, Бах її озвучив через свої композиції. В жорстокому середньовічному світі люди всюди починають чути, що Бог любить їх. Реформація змогла оцінити життя кожної людини – ти коштуєш життя Сина Божого! Це настільки підняло статус людини і її цінність, що породила такий соціальний феномен західної цивілізації, як цінність особистості.

Реформація змогла оцінити життя кожної людини – ти коштуєш життя Сина Божого! Це настільки підняло статус людини і її цінність, що породила такий соціальний феномен західної цивілізації, як цінність особистості.

Незалежно від майнового, соціального стану, освіти, кольору шкіри, статі всі люди значимі, тому що Бог віддав за них свого Сина Ісуса Христа. До європейця саме тоді прийшло усвідомлення, що всі є рівні перед Богом, оскільки всі є дітьми одного Отця Небесного. Якщо всі є Його дітьми, отже,  всі люди є братами та сестрами один для одного. Ця духовна ідея стала підґрунтям для такого суспільного явища, як права людини. В країнах, які пережили Реформацію люди поступово зрозуміли, що права людині надає не уряд, а Творець.

Всі є рівні перед Богом, оскільки всі є дітьми одного Отця Небесного. Якщо всі є Його дітьми, отже,  всі люди є братами та сестрами один для одного. Ця духовна ідея стала підґрунтям для такого суспільного явища, як права людини. В країнах, які пережили Реформацію люди поступово зрозуміли, що права людині надає не уряд, а Творець.

Такою ж істиною починається американська конституція: «Всі люди є рівні перед Богом, наділені Творцем невід’ємними правами». Вільям Вілберфорс, Авраам Лінкольн, Мартін Лютер Кінг – великі борці проти залишків дискримінації в Західному світі – були носіями протестантської парадигми мислення, в якій не було місця рабству, а тільки свобода в Ісусі Христі для всіх людей.

1. SOLA SCRIPTURA – ТІЛЬКИ ПИСАННЯ

Протестанти вірять, що ні церковні передання, ні традиції, ні людські вчення, а тільки Боже Слово є відкриттям для нас – безпомилковим джерелом Істини про Бога, людину і всю духовну реальність, яка існує. Для того щоб віруюча людина могла спілкуватися з Богом, їй необхідно щодня читати Біблію. Але для цього потрібно спочатку навчитися читати. А це була суттєва проблема: в тогочасній Європі 90% людей були безграмотними, тому всюди при церквах відкривалися школи, створювалися вищі навчальні заклади. Процес народної освіти настільки успішно просувався, що за дуже короткий період більшість населення європейських країн вміло читати і писати. Лютеранська Швеція була першою державою, яка на початку XVII століття запровадила обов’язкову загально середню освіту. Тому грамотність і освіта – це плід Реформації. Реформатори були першими, хто відкинули латинь і навчання велося рідною мовою.

Тому грамотність і освіта – це плід Реформації. Реформатори були першими, хто відкинули латинь і навчання велося рідною мовою

Мартін Лютер переймався тим, щоб звичайний німецький народ міг зрозумілою для себе мовою читати Слово Боже. Тому він переклав Новий Заповіт, а згодом всю Біблію німецькою мовою, заклавши основи сучасної літературної німецької мови. В 16 і 17 століттях Біблія переклалася протестантами всіма європейськими мовами. Чеський протестант Ян Амос Коменський заклав основи сучасної педагогіки. Наступний плід Реформації логічно продовжує попередній. З загальної грамотності і відродження європейських мов розпочався процес національного відродження.

З загальної грамотності і відродження європейських мов розпочався процес національного відродження.

Сучасна мапа Європи сформувалася в період 16 і 17 століть, коли з’явився сам термін «національна держава». Реформація дає приклад національного пробудження на християнських засадах і формує модель патріотизму як прив’язаності до свого народу і до своєї країни. Не національний егоїзм, не шовінізм, а християнський патріотизм, який коріниться на любові до ближнього і пошані до інших народів.

III. «CORAM DEO» – ПЕРЕД ОБЛИЧЧЯМ БОГА

Реформатори, наголошували, що людина повинна себе поводити не залежно від того, чи вона є в церкві, чи вдома, на роботі, в будь-якому місці, оскільки Бог бачить явні і тайні людські вчинки і перед Ним неможливо сховати навіть свої думки. Біблія вчить, що людина відповість за кожну свою справу на суді, перед троном справедливого Бога. На цьому суді не можна буде відкупитись. Проповідь про присутність Бога поступово сформувала певний менталітет законослухняності, характерний лише для протестантських суспільств.

Проповідь про присутність Бога поступово сформувала певний менталітет законослухняності, характерний лише для протестантських суспільств.

Мисленню західної людини притаманне розуміння того, що правовий закон – це не є інструмент контролю уряду для маніпуляції масами, а один з природних законів на рівні з законом гравітації. Закони створюють упорядкований світ, запобігають хаосу і анархії, забезпечують стабільне і безпечне життя, але лише при умові їх дотримання.
Велику роль в розвитку правової свідомості протестантського Заходу зіграли такі люди, як шотландський пастор Семуель Резерфорд, який в 1644 році видав свою книгу «Lex-Rex». Це гра слів, що буквально означає «Закон-Король». До Реформації панувало розуміння «Rex-Lex». В той же самий час, коли Резерфорд в протестантській Шотландії писав свою знамениту книгу, король католицької Франції Людовик XIV проголошує: «Держава – це я». Його називали «король – сонце», але саме за його панування сонце Франції неухильно почало іти на захід.
Ідея «Coram Deo», як ніщо інше, посприяло розвитку правової культури і сучасної правової системи, зокрема в англо-американському світі.

1. «BERUF» – ВЧЕННЯ ПРО ПОКЛИКАННЯ

Проповідники Реформації проповідували, що у кожної людини є своє унікальне покликання, неповторна життєва ціль. І насамперед своє призначення можна віднайти в професійній сфері. Сумлінне і ретельне виконання своєї роботи – це є служіння ближньому. Незалежно від того, чи ти священнослужитель, чи ремісник, домогосподарка, чи вчитель — ти повинен виконувати свою працю «як для Господа». Відомий соціолог Макс Вебер у праці «Протестантська етика і дух капіталізму», наголошує, що німецький термін «Beruf», який перекладається, як покликання від Бога здійснювати працю в чітко окресленій професійній сфері, є виключно плодом лютерівського перекладу Біблії. До цього в жодній культурі і мові такої інтерпретації професійної сфери не зустрічалося. Таке ставлення до роботи сприяло формуванню протестантської етики праці, яку можна охарактеризувати як служіння Богу і оточуючим своїми професійними вміннями, виконуючи свою працю віртуозно і з насолодою. Це мало великий вплив на розвиток капіталістичної системи та економічне процвітання.

Протестантська етики праці справила визначальний вплив на розвиток капіталістичної системи та економічне процвітання Західних країн

У пуританській Англії ХVII століття великими тиражами виходили книги з такими назвами: «Покликання торговця», «Богонатхненний ткач», «Християнське мореплавання». Люди могли сполучити в собі біблійне одкровення і професіоналізм.
Варто порівняти добробут в протестантських і православних країнах і звернути увагу на етику праці, яка переважає на цих двох цивілізаційних теренах, і тоді стане зрозумілим, чому їх розділяє така величезна економічна прірва.
Ще один феномен народжений ідеєю «Beruf» – це розвиток науки і технологій. Більшість видатних вчених цієї епохи були відродженими християнами. Ісаак Ньютон, між іншим, написав більше праць на тему теології, ніж фізики. Технічна революція бере свій початок в протестантській Англії, яка в XVIII переживає ряд великих духовних пробуджень.

1. ЗАГАЛЬНЕ СВЯЩЕНСТВО

До Реформації церква поділялась на дві категорії людей: невелика каста священників, і сіра маса мирян. Реформатори натомість проголосили забутий євангельський принцип згідно яким усі, хто повірив в Ісуса Христа, стають священиками, адже написано, що Син Божий «зробив нас царями і священиками Богові й Отцеві Своєму» (Об’явлення 1:6). Священик – це представник Бога перед людьми і представник людей перед Богом, людина з особливою місією, яка наділена духовними дарами для її реалізації. Цей високий статус накладав на людей велику відповідальність за світ, що їх оточує. Звідси виростає новий феномен Заходу, народжений Реформацією – громадянське суспільство – спільнота відповідальних, освічених, активних, ініціативних громадян, які самі здатні самоорганізовуватися задля вирішення своїх локальних проблем, не чекаючи допомоги від влади.

Син Божий «зробив нас царями і священиками Богові й Отцеві Своєму» (Об’явлення 1:6). Цей високий статус накладав на людей велику відповідальність за світ, що їх оточує. Звідси виростає новий феномен Заходу, народжений Реформацією – громадянське суспільство

В протестантських країнах люди стали об’єднуватись в різноманітні спілки, асоціації, клуби, через які люди проявляли свою громадянську активність. Це сформувало політичну свідомість європейських націй. Сучасний парламентаризм – ще один плід ідеї всезагального священства. Парламентаризм – це влада народу через своїх представників, яких обирають обдумано і відповідально. Саме такий політичний лад народився в пуританській Англії 17 століття. Те саме можна сказати про демократію взагалі.

Сучасний парламентаризм – ще один плід ідеї всезагального священства. Він зародився в пуританській Англії 17 століття.  Те саме можна сказати про демократію взагалі.

На пострадянській території вважається, що сучасну демократію народила Французька революція, але це ствердження далеке від правди. Насправді стандарти сучасної демократії породжені англійською і американською революціями, які, до речі, відбулись раніше французької. Один з творців Конституції США Джон Адамс сказав: «Наша Конституція підходить лише для народу високоморального і релігійного. Для жодного іншого вона не годиться». Історія доводить справедливість такого припущення, наприклад, в Латинській Америці, Східній Європі, Африці, Азії конституціоналізм не спрацював.

УКРАЇНА НА РОЗДОРІЖЖІ

В 16 і в першій половині 17 століття Україна, як і всі народи Європи стояла на роздоріжжі. Буквально, як написано в книзі Повторення Закону: «Ось кладу перед тобою дві дороги…». Варто тільки гадати, як би виглядало життя українців сьогодні, якщо би вони зробили той самий вибір, який тоді зробили шведи, голландці, швейцарці чи мешканці Британії. Чи не те саме мав на увазі Михайло Грушевський, коли писав: «Український корабель плив повними вітрилами під вітром Реформації і спустив вітрила, коли цей вітер опав»?

«Український корабель плив повними вітрилами під вітром Реформації і спустив вітрила, коли цей вітер опав» Михайло Грушевський

16 століття вважається в українській історіографії періодом першого відродження. Реформація мала колосальний вплив на формування України. Не було би Реформації – не з’явилась би Острозька Академія, Києво-Могилянська Академія. Пересопницьке Євангеліє і Острозька Біблія – теж плід Реформації. Скоріше за все не було би Берестейської унії, а значить греко-католицизму, оскільки церковна унія з 1596 року була реакцією на «єресь Лютерову». Не було би унії – може не було би і козацьких війн. Не було би унії – інакше виглядала би Галичина – ключова з українських земель в плані формування національної свідомості.
Відзначення 500 років Реформації в нашій країні, оголошене самим Президентом може стати серйозним кроком в сторону відкриття для України джерел європейської цивілізації. Одночасно дає можливість українським євангельським християнам внести свій власний вклад в національну ідею України, в процес відродження нашого краю.

Ярослав Лукасик

Джерело: http://c4u.org.ua